12. Сутнiсть категорii „праця" та II характеристики. Роль працi у розвитку людини I суспiльства.

Праця вiдiграe важливу роль у розвитку людського суспiльства й людини. Праця — це доцiльна, свiдома, органiзована дiяльнiсть людей, спрямована на створення матерiальних i духовних благ, необхiдних для задоволення суспiльних i особистих потреб людей. Процес працi мiстить три основнi

моменти: доцiльну дiяльнiсть людини, тобто власне працю; предмет працi, на який спрямована праця; засоби працi, з допомогою яких людина впливаe на предмет працi. У процесi працi формуeться система соцiально-трудових вiдносин, що e стрижнем суспiльних вiдносин на рiвнi народного господарства, регiону, органiзацii та окремих iндивiдiв. Праця — основа життeдiяльностi i розвитку людського суспiльства. Змiст i характер працi залежать вiд ступеня розвитку продуктивних сил i суспiльних вiдносин. Розрiзняють конкретну й абстрактну працю. Конкретна праця — це доцільно спрямована дiяльнiсть людини, результатом якоi e створення певноi споживноi вартостi. Абстрактна праця — це витрати людськоi енергii, частка затрат суспiльноi працi безвiдносно до тiei конкретноi форми, в якiй вона здiйснюeться. Подвiйнiсть поняття «праця» зумовлюe I подвiйнiсть ii змiсту. Змiстом конкретноi працi e кiлькiсний i якiсний склад трудових функцій (вiдмiннiсть у професiях, рiвнях квалiфiкацii працiвникiв), iх спiввiдношення i взаeмозв'язок у конкретному процесi працi.