101. Показники I методи вимiру продуктивностi працi

Продуктивнiсть працi вимiрюється вiдношенням обсягу виробленоi продукцii до затрат працi. Залежно вiд прямого або оберненого вiдношення маємо два показники: виробiток i трудомiсткiсть. Виробiток — це кiлькiсть виробленоi продукцii за одиницю часу або кiлькiсть продукцii, яка припадає на одного середньооблiкового працiвника чи робiтника за рiк, квартал, мiсяць. Вiн вимiрюється вiдношенням кiлькостi виробленоi продукцii до величини робочого часу, витраченого на його виробництво: B=Q/T,де В — виробiток;Q обсяг виробленоi продукцii; Т — затрати робочого часу. Трудомiсткiсть — це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукцii: Тр=T/Q,де Тр — трудомiсткiсть на одиницю продукцii. Методи вимiрювання продуктивностi працi залежать вiд способу визначення обсягiв виробленоi продукцii. Розрiзняють натуральний, трудовий i вартiсний методи. Натуральний метод полягає в тому, що обсяг виробленоi продукцii i продуктивнiсть працi розраховуються в натуральних одиницях. Має обмежене застосування, оскiльки пiдприємства i галузi випускають здебiльшого рiзнорiдну продукцiю. Окрiм цього, не враховує змiн обсягу незавершеного виробництва, яке в деяких галузях має велику частку в загальному обсязi продукцii. Трудовий метод найчастiше використовується на робочих мiсцях, у бригадах, на виробничих дiльницях i в цехах, де обсяг виробленоi продукцii або виконаних робiт визначається в нормо-годинах. У сучасних умовах найпоширенiшим методом вимiрювання продуктивностi працi є вартiсний, який грунтується на використаннi вартiсних показникiв обсягу продукцii