Дані щодо залишків незавершеного виробництва станом на кінець кварталу, тис. Грн.

Згідно з даними табл. 3.15 плановий приріст незавершеного вироб­ництва передбачався в розмірі 70 тис. грн. (620 – 550), або на 12,7%. Фак­тично ж цей приріст становив 190 тис. грн. (1020 – 830), або 22,9%. Зрозуміло, що це – негативний процес, адже збільшення випуску то­вар­ної продукції у звітному році проти минулого становило лише 6,25%. До цього треба обов'язково додати, що наднормативні залишки незавер­ше­но­го виробництва сягають половини і більше від встановленого норма­тиву і мають тенденцію до зростання. На кінець року вони становили вже 64,5% від нормативу [(400:620)  100].

Корисну інформацію для аналізу дає склад самого незавершеного виробництва. Дані табл. 3.15 свідчать, що наднормативний запас цих за­лишків майже повністю складається з малорухомих, зайвих або взагалі втра­чених деталей. Лише на початку й наприкінці року ці суми помітно зменшуються, що можна пояснити більш ретельними інвентаризаціями, які проводяться в цей період, і відповідними списаннями нереальних сум з балансу.

З метою наведення порядку слід ґрунтовніше вивчати склад неза­вер­шеного виробництва за окремими деталями та оцінювати відпо­від­ність реальних залишків чинним нормативам. Якщо з'ясовується, що неаби­яку роль відіграють суттєві відхилення і робиться висновок про не­комплектність незавершеного виробництва, необхідно розробити заходи стосовно поліп­шення оперативного планування і контролю за вироб­ниц­твом. Слід також ско­регувати системи нарахування заробітної плати, преміювання та ма­тері­альної відповідальності за порушення графіків випуску окремих де­та­лей і напівфабрикатів, за відповідне їх накопичення в залишках незавер­шеного виробництва.