Характеристика каналів збуту продукції

За даними табл. 3.18 загальна кількість реалізованої продукції збіль­шилася з 300 тис. грн. до 450 тис. грн. При цьому збільшився обсяг реа­лі­зації через фірмові магазини на 4,4%, що складає 80 тис. грн. Разом з цим питома вага реалізації через оптові магазини та спеціалізовані відділи зменшилася, хоча в абсолютному вираженні показники збільшувалися.

Конкурентоспроможність – це якісна характеристика, яка відрізняє її від продукції-конкурента як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за витратами на її задоволення.

Оцінка конкурентоспроможності продукції базується на дослідженні потреб покупця і вимог ринку.

Для того щоб товар задовольняв потреби покупців, він повинен від­повідати визначеним параметрам.

Основні завдання аналізу конкурентоспроможності продукції:

• оцінка конкурентоспроможності;

• вивчення факторів, що впливають на рівень конкуренто­спро­мож­ності;

• розробка заходів для забезпечення необхідного рівня конкуренто­спро­можності продукції.

Методика аналізу конкурентоспроможності продукції передбача­є попереднє формулювання вимог до виробу та визначення переліку по­каз­ників оцінки конкурентоспроможності (рис. 3.10).

У процесі аналізу конкурентоспроможності продукції необхідно ви­явити реальних і потенційних конкурентів, провести аналіз показників їх діяльності, оцінити цілі та стратегію щодо захоплення частки на ринку, технологію виробництва, якість продукції і цінову політику.

Для оцінки конкурентоспроможності продукції необхідно зіставити параметри продукції, що аналізується, і продукції-конкурента. З цією ме­тою розраховується одиничні, групові та інтегральні показники кон­ку­рен­то­спроможності продукції (табл. 3.19).

Рис. 3.10. Формулювання вимог до виробу та визначення переліку показників оцінки конкурентоспроможності продукції

Таблиця 3.19