3.3.4.5. Аналіз відходів у виробництві

Кожний виробничий процес, пов'язаний із переробкою сирови­ни, су­про­воджується, як правило, утворенням різних відходів. Кількість від­ходів визначається, зазвичай, кількістю сировини, що переробляється, і ком­плексністю її використання: чим повніше залучаються до вироб­ниц­тва всі компоненти, що містяться в сировині, тим менше втрат в її відходах.

Одним із завдань аналізу використання матеріальних ресурсів є ана­ліз відходів. У теперішній час гостро стоїть питання використання відходів ви­роб­ництва, що пояснюється, з одного боку, великою кіль­кістю відходів, що утворюються в матеріальному виробництві, з ін­шо­го  – напру­же­ні­стю з придбанням багатьох видів ресурсів, наявністю галузей і вироб­ниц­тв, які технологічно повністю можуть працювати на відходах вироб­ниц­тва, економлячи при цьому значні кошти для інших цілей.

Розвиток виробничих сил України, добування і переробка всіх при­род­них ресурсів супроводжуються зростанням абсолютного і питомого ви­хо­ду відходів. Річні обсяги утворення відходів за всіма їх джерелами перевищують 2 мільярди тонн.

Задоволення потреби в матеріальних ресурсах за рахунок відходів і вто­ринних ресурсів, розвиток галузей і виробництв, працюю­чих на від­хо­дах виробництва, дуже результативне. Споживання вто­ринних мате­рі­аль­них ресурсів ефективно реалізовується в різних країнах. Загалом по про­ми­словості міра утилізації відходів приблизно становить 60%, тоді як ра­ні­ше цей показник становив 16%. На при­кладі Японії викликає цікавість ідея створення біржі вторинної сиро­вини. Для діяльності такої біржі створена інформаційна система, яка збирає відомості про кількість і асортимент від­ходів і потреби в них. Для всіх підприємств, що використовують обладнання з переробки відходів, встановлюються пільги. Особливо вони ве­ликі під час утилі­зації найбільш цінних і біологічно небезпечних відходів. Фінансова підтримка надається спеціалізованим підприємствам, що ство­рю­ються стосовно переробки відходів. Зараз в Японії нараховується біль­ше ніж 40 великих підприємств такого роду, в створенні яких бере участь держава. Досвід Японії в цій галузі становить великий інтерес для Укра­їни. Ретельне вивчення і аналіз накопиченого зарубіжними країна­ми дос­ві­ду і використання його стосовно специфіки народного госпо­дарства Укра­їни  – найважливіше завдання, що стоїть перед нашою країною.

На величину відходів, що виникають, впливають такі чинники, як: об­сяг виробництва, структурні зміни, оптимізація матеріально-технічного забез­пе­чення, якість сировини і матеріалів, концентрація і спеціалізація вироб­ництва, характер технології та ін.

За джерелами утворення вторинні матеріальні ресурси можна роз­ді­лити на два основних види:

• відходи виробництва (залишки сировини, матеріалів, напівфабри­ка­тів, що втратили повністю або частково однорідні споживчі влас­тивості);

• відходи споживання (вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості внаслідок фізичного або морального зносу).

Виробничі відходи під час їх деталізації ділять на дві основні групи: відходи виробничого процесу і відходи виробничого споживання.

З еконо­міч­ної точки зору відходи виробництва в залежності від можливості по­даль­шого залучення в технологічний процес поділяються на зворотні і не­зворотні. Структуру виробничих відходів показано на рис. 3.23.

Рис. 3.23. Зворотні і незворотні відходи виробництва

Зворотні відходи виробництва являють собою залишки початкової си­ровини, матеріалів, які частково або повністю втратили споживчі яко­сті по­чаткового матеріалу і тому використовуються з пониженням виходу про­дукції або зовсім не використовуються за прямим при­значенням. Вони є вторинною сировиною для виготовлення додаткової продукції.

Незворотними вважаються відходи, що втратили свою матеріальну основу під час виробничого процесу. Ці відходи зумовлені низьким рівнем техніки і технології виробництва і не можуть бути використані в даних умовах.

За принципом зміни своїх первинних характеристик і властивостей можна розділити вторинні матеріальні ресурси на дві групи:

• ті, що змінюють свої первинні характеристики і властивості, тобто вторинна сировина (металолом, макулатура і т. п.);

• ті, що не змінюють своїх первинних властивостей і характеристик, тобто ділові відходи виробництва (метал, деревина).

Для відображення ефективності використання відходів засто­со­ву­ється показник рівня втрат від невикористання відходів. Він обчислюється від­ношенням невживаних відходів до їх загальної кількості. Ці показники до­цільно використати для порівняльного аналізу.

Величина матеріальних витрат на виробництво багато в чому зале­жить від розміру і міри раціональності використання відходів. Для цього слід встановити вплив зворотних відходів на випуск продукції (табл. 3.69).

Таблиця 3.69