Розрахунок впливу чинників на випуск виробу способом абсолютних різниць

Більш детальний аналіз можна зробити відносно кожного виду ма­те­рі­альних ресурсів. При цьому використовується наступна модель випуску продукції:

(3.79)

де ВП_i – випуск продукції з i-го виду сировини;

ЗС_i – кількість заготовленої сировини i-го виду;

З_i – зміна перехідних залишків сировини;

ВХ_i – відходи сировини;

ПВ_i – витрати i-го виду сировини на одиницю продукції.

;

;

;

;

Загальна зміна обсягу випуску продукції:

ВП_заг = 1550 – 1200 = 350 (шт.),

у тому числі за рахунок зміни:

а) маси заготовленої сировини: ВП_зс = 1258 – 1200 = + 58 (шт.);

б) перехідних залишків сировини: ВП_з = 1536 – 1258 = + 278 (шт.);

в) відходів сировини: ВП_вх = 1534 – 1536 = – 2 (шт.);

г) питомої витрати сировини: ВП_пв = 1550 – 1534 = +16 (шт.).

Таким чином, план стосовно виробництва виробу перевиконаний в ос­нов­ному через збільшення маси заготовленої сировини і великої кількості пе­рехідних залишків. Унаслідок понадпланових відходів сировини випуск продукції зменшився на 2 шт.

За такою моделлю можна розрахувати й резерви зростання випуску про­дукції за рахунок збільшення кількості сировини, скорочення її відходів і витрат на одиницю продукції. Зменшити витрати сировини на вироб­ниц­тво одиниці продукції можна шляхом спрощення конструкції виробів, удо­ско­налення техніки і технології виробництва, заготівлі більш якісної сиро­ви­ни і зменшення її втрат під час зберігання, недопущення браку, макси­маль­ного використання відходів і т. д.

Критерій фактичних матеріальних витрат має певну погрішність. То­му доцільно використати як критерій фактичні матеріальні витрати звіт­но­го і минулого року, а на їх основі розрахувати усереднений відсоток зміни об­сягу виробництва.

Роль і значення аналізу матеріальних ресурсів в умовах ринкових відносин зростають. Але проведення аналізу ускладнене через невідпо­від­ність статистичної звітності зростаючим вимогам аналізу і оцінки госпо­дар­ських результатів.