3.3.1.1. Завдання аналізу випуску продукції. Показники, які характеризують обсяг виробничої програми

Головне завдання промислового підприємства – найбільш повне забезпечення споживчого попиту високоякісною продукцією. Темпи зро­с­тання обсягу виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на рівень витрат, прибутку та рентабель­ності підприємства.

Тому аналіз роботи промислових підприємств починають з ви­в­чен­ня показників випуску продукції. Його основні завдання:

• оцінка виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції;

• визначення впливу чинників на зміну величини цих показників;

• виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску та реалізації продукції;

• розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.

Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є знаход­ження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при макси­маль­ному викори­стан­ні виробничих потужностей і, як результат, збіль­шен­ня прибутку під­при­ємс­тва.

Основне завдання комплексного аналізу виробництва та реалізації про­дукції – аналіз конкурентних позицій підприємства та його здатності до швид­кого маневрування ресурса­ми при зміні кон'юнктури ринку. Це завдання реа­лізується шляхом вирішення окремих аналітичних завдань, що зазначені на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Завдання, об'єкти й етапи аналізу виробництва та реалізації продукції

Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу виробництва та реалізації продукції:

1. Первинні документи – акт приймання, акт про брак, відомість про ви­пуск готової продукції, відомість про брак, накладна на здачу готової про­дукції на склад, прибутково-видаткова накладна, приймально-здаваль­ні доку­менти, рахунок-фактура, свідоцтво про якість товару, сер­ти­фікат відповід­ності державній системі сертифікації, товарно-транс­порт­на накла­дна.

2. Дані рахунків бухгалтерського обліку – 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 90 "Собі­вар­тість реалізації" та ін.

3. Облікові регістри – журнал 5,5 А.

4. Фінансова звітність – Ф. №1 "Баланс", Ф. №2 "Звіт про фінансові результати", Ф. №5 "Примітки до річної фінансової звітності".

5. Статистична звітність: Ф. №1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства", Ф. №1-Б "Звіт про фінансові ре­зультати і дебіторську та кредиторську заборгованість", Ф. №1-П (термінова) "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)", Ф. №1-послуги "Звіт про обсяги реалізованих послуг".

6. Інші джерела – рапорти про випуск продукції, здачу готової продук­ції, дані про простої обладнання, журнал техніко-економічних показ­ників роботи цеху, робочі наряди, дані про якість продукції, планові матеріали відповідного відділу, результати попередніх аналітичних дослід­жень.

Вищезгадані джерела використовуються для проведення ретроспек­тивного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними пер­вин­ного обліку.

Обсяг виробництва промислової продукції може бути виражений у натуральних, умовно-натуральних, вартісних вимірах. Узагальнюючі по­каз­ни­ки обсягу виробництва продукції отримують за допомогою вартісної оці­нки – в оптових цінах. Основними показниками обсягу виробництва є това­рна і валова продукція. Валова продукція – це вартість всієї вироб­леної продукції та виконаних робіт, враховуючи незавершене вироб­ниц­тво, і ви­ражається в порівняних цінах.

Товарна продукція відрізняється від валової тим, що до її складу не відносять залишки незавершеного виробництва та внутрішньогоспо­дар­ський обіг. Вона визначається в оптових цінах, діючих у звітному році. За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція співпа­дає з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обігу та незавершено­го виробництва.

Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва (штуки, метри, тонни і т. ін). Їх використовують під час аналізу обсягів виробництва за окре­ми­ми видами однорі­дної продукції.

Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для уза­гальненої характеристики обсягів виробництва продукції. Наприклад, на консервних заводах використовується такий показник, як тисячі умов­них банок, а на ремонтних підприємствах – кількість умовних ремонтів.

Обсяг реалізованої продукції визначається за діючими цінами (оптовими, договірними), а для потреб економічного аналізу включається вар­тість відвантаженої і оплаченої покупцями реалізованої продукції.