logo
Posobie_OiM_EHA_chast_I

3.3.2.1. Завдання аналізу ефективності використання трудових ресурсів, його інформаційна база та оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка воло­діє необхідними фізичними даними, знаннями і навичками праці у від­по­відній галузі. Достатня забезпеченість підприємств потрібними тру­довими ре­сур­сами, їх раціональне використання, високий рівень про­дуктивності пра­ці мають велике значення для збільшення обсягів про­дукції і підви­щен­ня ефективності виробництва.

Зокрема, від забезпе­ченості підприємства тру­довими ресурсами й ефективності їх викори­стан­ня залежать обсяг і своє­час­ність виконання всіх робіт, ефектив­ність використання устатку­вання, машин, механізмів, і як результат – обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших еко­номічних показників.

Основними завданнями аналізу є:

Рис. 3.13. Основні завдання, об’єкти та етапи аналізу викори­стан­ня трудових ресурсів

Для аналізу ефективності використання трудових ресурсів викори­сто­вується така інформація:

первинні документи: розрахунково-платіжні відомості, виписки банку, ВКО, маршрутні листи, накази по підприємству про прийняття на роботу та про звільнення, листи з обліку кадрів, особові картки працівників, та­бе­лі обліку використання робочого часу, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, відомості обліку депонованої заробітної плати, особові карт­ки, розпорядження про відпустки, табелі обліку використання робо­чо­го часу, наряди тощо;

дані рахунків бухгалтерського обліку: дані розрахунків 23 "Вироб­ництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності" у частині сум нарахованої заробітної плати та відрахувань, 471 "Забезпечення ви­плат відпусток", 472 "Додаткове пенсійне забезпечення", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці", 64 "Розрахунки за по­дат­ками та платежами", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи";

облікові регістри: Журнал 5.5 А;

фінансова звітність: Ф. №1 "Баланс", Ф. №2 "Звіт про фінансові ре­зуль­тати";

статична звітність: Ф. №1-ПВ "Звіт з праці", Ф. №2-ПВ "Звіт про ви­ко­ри­стання робочого часу", Ф. №6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їх якіс­ний склад та професійне навчання", Ф. №3-ПВ "Звіт про наявність віль­них робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках", Ф. №1-ПВ (умови праці) "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці", Ф. №1-ПВ (заборгованість) "Звіт про стан за­бор­гованості з виплати заробітної плати", Ф. №7-ПВ "Звіт про травма­тиз­ми на виробництві та його матеріальні наслідки";

інші джерела: протоколи виробничих нарад, штатний розпис, опера­тив­на звітність цехів, відділів, служб підприємств, матеріали хроно­мет­ра­жу та фотографії робочого дня, попередні результати аналогічних до­слід­жень.

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається по­рівнянням фактичної кількості працівників за категоріями і професіями із плановою потребою. Особлива увага приділяється аналізу забезпе­че­но­сті підприємства кадрами найбільш важливих професій. Необхідно ана­лі­зу­вати і якісний склад трудових ресурсів щодо кваліфікації.

Адміністративно-управлінський персонал необхідно перевірити на від­повідність фактичного рівня освіти кожного працівника займаній посаді і вивчити питання, пов'язані з підбором кадрів, їх підготовкою і підви­щен­ням кваліфікації.

Структура персоналу залежить під особливостей виробництва, но­мен­кла­тури виробів, спеціалізації виробництва, масштабів виробництва. Питома вага кожної категорії працюючих змінюється з розвитком техніки, технології, організації виробництва. Підвищення організаційно-технічного рівня вироб­ництва призводить до відносного скорочення чисельності пра­ців­ників і зро­стан­ня питомої ваги робітників у загальній чисельності пра­цю­ючих.

Під час аналізу робочої сили проводиться зіставлення фактичної чи­сель­ності з базовою по промислово-виробничому персоналу і по непро­мис­ловій групі.

Наведені в табл. 3.27 дані показують, що в звітному році в порівнянні з минулим роком чисельність працівників знизилася на 134 чол., тобто на 17,5%. При цьому частка працівників, зайнятих на виробництві, знизилася на 1,4%, з них частка робітників знизилася на 0,55%, а керівників – на 0,8%. Також на 1,4% зросла частка працівників непромислової групи.

Таблиця 3.27