logo search
Posobie_OiM_EHA_chast_I

Аналіз виконання плану за асортиментом

Найменуван­ня видів про­дукції

За планом, тис. грн.

Фактич-­но, тис. грн.

Відсоток викори­ста­ного плану

Фактично в рахунок викона­ного плану за асортиментом

сума,

тис. грн.

%

1. А

2. Б

3. В

4. Г

5. Д

6. Є

7. Ж

8. З

1125

317

98

916

35,2

117

86,8

605

1177

384

102

910

40

98

129

660

104,62

121,14

104,08

99,34

113,64

83,8

148,6

109,09

1125

317

98

910

35,2

98

86,8

605

100

100

100

99,34

100

83,8

100

100

Усього

3300

3500

106,06

3275

Виходячи з способу найменшого відсотка, план за асортиментом вико­наний на 83,8% (за показником Є). Питома вага найменування продукції, з якої план не виконаний, скла­дає 25% (2/8х100%) – це продукція Г і Є.

За способом середнього відсотка виконання плану за асортиментом складає 99,2% (3275/3300х100%) і ви­зна­чається наступним чином:

. (3.1)

Невиконання плану за асортиментом випуску могло негативно по­зна­читися не на невиконанні плану постачань (через розходження асор­ти­мен­ту випуску і постачання, за рахунок часткового використання залишків го­то­вої продукції на складах на початок звітного року при постачанні), а на складі складських залишків готової продукції на кінець року.

Особливу увагу приділяють вивченню виконання плану випуску но­вих видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види про­дукції часто вимагають великих витрат, відповідних додаткових умов.

Оновлення асортименту – це процес заміни застарілих зразків про­дукції на більш сучасні та технічно досконалі, або випуск принципово но­вої продукції.

Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як:

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до про­дукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та удосконалення тра­ди­ційних видів продукції, зняття застарілих із виробництва.

Основна мета асортиментної політики полягає в тому, щоб спря­му­вати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, спо­жи­в­чими властивостями та якістю найбільше відповідає потребам по­куп­ців. Товаровиробник зайнятий не просто створенням і виробництвом, а й фор­муванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску про­дукції повинно враховувати й ефективне використання трудових, мате­ріальних і фінансових ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства.

У випадках невиконання плану за асортиментом пояснюється праг­нення з меншими зусиллями виконати та перевиконати план з собівар­тості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Пору­шен­ня планової структури асортименту в окремих ситуаціях пояснюються також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок ви­пус­ку більш рентабельних видів продукції.

Оцінка виконання завдання за асортиментом передбачає виявлення причин недовиконання плану за асортиментом і розробку відповідних упра­влінських рішень. Причини, що впливають на даний показник, можна розділити на дві групи:

Взагалі, внутрішні фактори визначаються можливостями даного під­приємства та його виробничим потенціалом.

Нерівномірність виконання плану за окремими видами продукції приз­во­дить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва. Виконати план за структурою – оз­на­чає зберегти у фактичному випуску продукції заплановані спів­від­но­шен­ня окремих її видів.

Зміни в структурі виробництва спричиняють значний вплив на всі економічні показники: обсяг виробництва у вартісній оцінці, матеріало­місткість, трудомісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рівень рентабельності. Якщо збільшується питома вага більш рентабельної про­дукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні, а отже, й валовий при­буток збільшується, і навпаки. Аналіз виконання плану за структурою проведемо за допомогою даних табл. 3.5.

Таблиця 3.5